Датчик ефекту Холла (або просто датчик Холла) – вимірювальний перетворювач для вимірювання величини магнітного поля. Принцип роботи датчика заснований на ефект Холла, і його вихідна напруга прямо пропорційно напруженості магнітного поля. Дане явище було відкрито американським фізиком Едвіном Холлом у 1879 році.
Датчики ефекту Холла використовуються для безконтактного визначення, позиціонування, виявлення швидкості та визначення струму.
Часто датчик Холла поєднується з виявленням порога, і діє як перемикач і називається перемикачем Холла. Зазвичай зустрічаються у промислових додатках, таких як зображений пневматичний циліндр, вони також використовуються у споживчому обладнанні. Наприклад, деякі комп'ютерні принтери використовують їх для виявлення відсутнього аркуша паперу та відкритих обкладинок. Вони також можуть використовуватися в комп'ютерних клавіатурах, де потрібна надвисока надійність. Інше використання датчика Холла полягає у створенні MIDI-органних педальних клавіатур, де рух клавіші на педальній дошці перекладається як перемикач включення та вимкнення датчиками Холла.
Датчики Холла зазвичай використовуються для вимірювання швидкості обертання коліс та валів, наприклад, для синхронізації запалювання двигуна внутрішнього згоряння, тахометрів та антиблокувальної гальмівної системи. Вони використовують у вентильних електродвигунах постійного струму виявлення положення постійного магніту. На зображеному колесі з двома однаковими магнітами напруга від датчика досягає піку в два рази за кожен оборот. Ця схема зазвичай використовується регулювання швидкості роботи дисководов.
