Підвіска будь-якого сучасного автомобіля складається з пружних елементів, які сприймають нерівність дороги. Далі поперечна балка перерозподіляє зусилля і зміщує колеса. Вся ця система важелів та балок отримала назву стабілізатора поперечної стійкості автомобіля.
Призначення стабілізатора поперечної стійкості полягає у підтримці стійкості автомобіля при зміні зовнішніх зусиль, наприклад, при поворотах. Бічні зусилля, що виникають при цьому маневрі, здатні перекинути автомобіль при значному крені кузова. В силу своєї конструктивної особливості, стабілізатор поперечної стійкості вирівнює бічну силу, що впливає на зовнішні та внутрішні колеса щодо повороту. Залежно від типу приводу стабілізатор може бути виконаний у вигляді однієї зігнутої балки або системи важелів.
Як правило, для залежної підвіски автомобіля характерний один вигнутий елемент, для незалежної система важелів. Щоб уникнути шуму, викликаного переміщеннями елементів стабілізатора і гасіння вібрації, стабілізатор кріплять до кузова за допомогою пружних елементів - втулок.
Втулка стабілізатора поглинає вібрацію від вузлів підвіски, тим самим надає більшої плавності ходу автомобілю та знижує шум.
Втулка є пружною деталлю, виготовленою з гуми методом лиття. Форма втулки може різнитися залежно від конструктивних елементів конкретного автомобіля, але загалом форма ідентична. Для збільшення довговічності та надійності, на деяких моделях втулка посилена припливами та канавками. Зношування втулки видно візуально - на ній з'являються тріщини та потертості, втулка стає твердою та нееластичною.
